СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО (1918-1919рр.)
Павло Петрович Скоропадський народився 3 (15) травня 1873р. у м. Вісбадені (Німеччина). Його предки отримали нобілітацію у XVIIст. Батько Павла Петровича - багатий чернігівський поміщик - був нащадком брата гетьмана Івана Ілліча Скоропадського - Василя Скоропадського.
Павло Петрович мав чималий військовий досвід та авторитет серед офіцерів. Скоропадський першим з царських генералів українізував свій корпус, що сприяло зростанню його авторитету серед української громадськості. Всеукраїнський з'їзд Вільного козацтва (16 - 20 жовтня 1917р.) обрав Скоропадського членом Генеральної ради та отаманом усього Вільного козацтва.
Навесні 1918р. Скоропадський утворює "Українську Народну Громаду", що об'єднує у своїх лавах землевласників та колишніх військових. Громада налагодила співпрацю з Партією українських хліборобів-демократів і Союзом земельних власників. 29 квітня 6500 делегатів Конгресу хліборобів-власників назвали гетьманом України Павла Скоропадського. Скоропадський вперше затверджує тризуб атрибутом військового одягу, підписує закон про чини української армії. Скоропадський не тільки зміцнив свою владу, але й домігся поваги з боку урядів держав Четверного союзу та сусідніх країн. 12 червня уряд Скоропадського підписав з Радянською Росією договір, де Україна визнавалася суверенною державою. Було відкрито 2 генеральних консульства (у Москві та Петрограді) та 19 консульств у інших містах Росії. У вересні Скоропадський виїхав з візитом до Німеччини. Під час візиту було обговорено кримське питання й прийняте рішення про приєднання Криму до України, а також було досягнуто угоди про передачу Німеччиною Україні військових кораблів Чорноморського флоту. Влітку починається формування регулярних військових частин та заходи щодо поновлення козацтва як окремого стану населення і резерву української армії.
За невеликий строк, що історія відвела гетьманату, були зроблені значні кроки у галузі культури: здійснено українізацію школи, відкрито Українські університети у Києві та Кам'янці-Подільському, засновано Державний український архів, Український історичний музей, Українську національну бібліотеку, Національну галерею мистецтв, Український театр драми та опери, Українську державну капелу, Державний симфонічний оркестр. Було засновано Національну академію наук, Українську військову академію. Скоропадський підтримує кроки в напрямку створення Української православної автокефальної церкви.
Уряд Скоропадського не зміг вирішити соціально-економічні проблеми, що стояли перед державою. Але за час гетьманату було закладено систему української національної армії та флоту, мережу військових учбових закладів, відновлені нормальні дипломатичні відносини з 15-ма європейськими державами, встановлена українська грошова система, засновані банки, почалася відбудова національної промисловості, пройшли судові реформи, розвинулася торгівля, здійснена українізація освіти й культури. Все це дає змогу достатньо високо оцінити вельми суперечливу, але колоритну постать гетьмана України новітнього часу, який останні 27 років свого життя прожив на чужині й помер 26 квітня 1945р. у Меттені (окр. Деггендорф, Нижня Баварія).
|