Згідно переказів, на північний схід від сучасного Нового Села було старе поселення Вегерів Окіп, яке в другій половині XVст. зруйнували татари. Уцілілі мешканці Вегерового Окопу після татарської навали, на початку останньої чверті XVст., переселились на берег річки Млинський Потік і заснували нове село, від чого і пішла сучасна назва.
Перша історична згадка про Нове Село датується актом 9 липня 1463р., коли Нове Село стало власністю князя Збаразького Василя. Новосільчани служили в козацькому війську Богдана Хмельницького, брали участь у штурмі Збаразького замку. За Андрусівським перемир'ям 1667р. Нове Село залишилося у складі Польщі. Наприкінці XVІІст. воно стало власністю шляхтичів Йорданів, які володіли ним близько 100 років. Вони заснували в селі фільварок. Це були часи постійних нападів турецько-татарських орд, які лише протягом ХVIст. і першої половини XVІІст. вісімнадцять разів нападали на цей край і кожного разу спустошували його. У 1772р. Нове Село відійшло до Австрії. За Йосифинською метрикою 1786р. у Новому Селі було: 47 селянських господарств, панський будинок, корчма, винокурня. При церкві існувала початкова школа.
|